Емілі Дікінсон. 526 («Спів Іволги у кленах...»)

Спів Іволги у кленах
Комусь є річ буденна
Комусь — божиста.

І справа — далебі
Не в птасі що собі
Співа те що й юрбі.

Бо все — що вухо чує —
Уява розфарбує
То райдужно — то сіро.

Чи це є гімн до Бога
Чи в тім нема нічого —
Зна серце щире.

І хай говорить скептик
Що з дерева той щебет —
Ні пане! — З серця!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 525 («Стояти певно любить кедр...»)

Стояти певно любить кедр
Над краєм у снігах.
Його аскеза повна в тім —
Він радо знає страх

Що люди в дикій стороні
Вгамовують завжди.
Це звичка до заметів пущ
Лапландської нужди.

Для кедра не страшний мороз
І вітер — все одно
Що найсолодший трунок той —
Норвегії вино.

Ніщо він для тропічних див
Та в тінь його шатра
Донська дітвора радо йде
І вої з-над Дніпра.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 449 («Я вмерла за красу але...»)

Я вмерла за красу але
Почула у труні
Що хтось за правду впавши став
Сусідою мені.

«За що ти вмерла?» — він спитав.
Йому призналась я.
«А я — за правду — він сказав —
Тож — ти сестра моя!»

І ми вели як земляки
Так бесіду удвох —
Аж поки й наші імена
Покрив одвічний мох.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 409 ("Вони упали як Зірки...")

Вони упали як Зірки
Як рожі Пелюстки —
Коли нелюдський Вітер йшов
Крізь Літо навпрошки.

їх кинуто між трав густих —
Безслідно і безжально.
Але навіки — лиця їх
На Богових скрижалях.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 249 ("О дикі ночі...")

О дикі ночі
В шумі вод!
Ті дикі ночі —
Наш клейнод!
Душа — на морі —
Буревій
Та не потрібен
Компас їй

Цієї ночі
По плавбі
Я кину якір
У тобі!

(З англійської переклав Дмитро Павличко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 214 ("Незнаний трунок я смакую...")

Незнаний трунок я смакую
З ковшів перлових без числа —
Ще жодна бочка понад Рейном
Такого хмелю не дала.

Мене повітря оп’янило
Роса розбестила мій крок
У літні довгі дні блукання
Між синню витканих стежок.

Нехай господар проганяє
Додому з поля п’яних бджіл
А мотилям набриднуть тости —
Я буду там де їхній стіл.

Аж поки янголи злетяться
І через вікна всі святі
Глядітимуть як цей п’яничка
П’є сонця мед на самоті.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 207 ("Хоч я й повернулась запізно — одначе...")

Хоч я й повернулась запізно — одначе
Я все ж повернулась — а пізно — пробачать.
Тим більшою буде їх радість коли
По довгім чеканні крізь товщу імли
Передсвітанкову — крізь морок глибокий
Почують мої несподівані кроки!
Так — буде ця мить і висока й уроча
По десятилітній агонії ночі.

І я уявляю: камін палахкоче
Й назустріч мені повертаються очі
Від мене чекаючи слова палкого.
Мені ж — за слова що почую від Нього
Віддати не жаль і століття Дороги.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 194 ("По бурі — райдуга зросла...")

По бурі — райдуга зросла
По мряках — сонця блиск
І хмари — мов тяжкі слони —
За обрій подались.

Пташки радіють серед гнізд
І стихнув змаг вітрів.
Та ба! Нерадісних очей
День літній не манив.

Не звеселить байдужу смерть
І віха світова
її збудити можуть лиш
Архангелів слова.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 182 ("Коли вже я жить не буду...")

Коли вже я жить не буду
Й Вільшанка не стріне мене —
Киньте Червоногрудці
Крихт — нехай пом’яне —

Коли вже не зможу подякувать
Бо швидко спливли мої дні —
Знайте — силяться мовити
Губи мої кам’яні —

(З англійської переклав Максим Стріха)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 181 ("Я вчора загубила Світ...")

Я вчора загубила Світ.
Чи з ним не стрілись ви?
У нього знак — вінок із Зір
Довкола голови.

Він — певно — геть непоказний
Для пана з вищих сфер.
Мені ж — найбільший скарб. Знайдіть
Його для мене сер!

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 155 ("Бджола в танку між віт...")

Бджола в танку між віт —
Мій кращий Ворожбит.
Звідкіль тих чарів сила —
Умерла б — не зуміла
Сказать я.

Призахідні Горби
Беруть мій біль — собі.
О — не кепкуйте — бо
У тій заграві — Бог
Присутній.

Найперший промінь Дня
Мій дух і плоть підняв —
У чім причина дивна?
Митець — що сотворив нас —
Те знає.

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 130 ("О цій порі вертають Птиці...")

О цій порі вертають Птиці —
Одна чи кілька — щоб востаннє
На край свій подивиться.

В цю пору небо прагне вбратись
В оманливі Липневі шати
Із золота й блакиті.

Ох — цим не одурити й Бджілки
Але в мені — пригріє тільки —
Знов ожива надія.

А сім’я — що вона зронила —
Назустріч осені несміло
Ростком зазеленіє.

О смак — солодкий сумовитий —
Останнього Причастя Літа!
Чи прийде і для мене

Божиста мить твойого свята —
Хліб преломити й скуштувати
Вино твоє свячене?

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 128 ("Хто дасть нам захід Сонця в дзбанку...")

Хто дасть нам захід Сонця в дзбанку
Хто злічить келихи світанку
І в них — сузір’я Рос
Хто скаже як вдалось зіткати
За літню ніч — блакитні Шати
На цілий шир Небес?

Чи хтось би взявся за роботу —
Порахувати кожну ноту
У Жайворовій пісні?
Чи — скільки Рак здолає миль
Чи — скільки квітів вип’є Джміль —
Пречистих Рос спокусник?

Хто збудував Веселки арку
Хто водить за блакитну Шворку
Хори Небесних Сфер?
Хто витяг Сталактитів струни
Хто полічив безцінні Руна
Ночей — зі злотом Зір?

Хто звів цей невеличкий Дім
І затулив всі вікна в нім —
Так що й не зазирнути?
Хто якось — осяйного дня —
Прийде щоб в Небо нас піднять
Над цим марнотним Світом?

(З англійської переклав Олександр Гриценко)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон. 12 ("Дні — лагідні і мляві...")

Дні — лагідні і мляві

Горіхи — як брунат

Кругліші щоки в ягід

Троянд ніде не знать.

Клен — шарф надів строкатий

Багряну одіж — лан

І — щоб по моді бути —

Я начеплю кулон.

(З англійської переклав Сергій Ткаченко)

 

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.

Емілі Дікінсон - за алфавітом

12 («Дні — лагідні і мляві...») – переклав С. Ткаченко

128 («Хто дасть нам захід Сонця в дзбанку...») – переклав О. Гриценко

130 («О цій порі вертають Птиці…») – переклав О. Гриценко

155 («Бджола в танку між віт…») – переклав О. Гриценко

181 («Я вчора загубила Світ…») – переклав О. Гриценко

182 («Коли вже я жить не буду...») – переклав М. Стріха

194 («По бурі — райдуга зросла…») – переклав О. Зуєвський

207 («Хоч я й повернулась запізно — одначе...») – переклав О. Гриценко

214 («Незнаний трунок я смакую…») – переклав О. Зуєвський

249 («О дикі ночі…») – переклав Д. Павличко

409 («Вони упали як Зірки...») – переклав О. Гриценко

449 («Я вмерла за красу але...») – переклав О. Зуєвський

525 («Стояти певно любить кедр...») – переклав О. Зуєвський

526 («Спів Іволги у кленах...») – переклав О. Гриценко