Емілі Дікінсон. 449 («Я вмерла за красу але...»)

Я вмерла за красу але
Почула у труні
Що хтось за правду впавши став
Сусідою мені.

«За що ти вмерла?» — він спитав.
Йому призналась я.
«А я — за правду — він сказав —
Тож — ти сестра моя!»

І ми вели як земляки
Так бесіду удвох —
Аж поки й наші імена
Покрив одвічний мох.

(З англійської переклав Олег Зуєвський)

Джерело: Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Гамблевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д.Павличко, М.Стріха, С. Ткаченко;худож.оформ. В.Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с.